Аудіометрія

Аудіометрія – це дослідження порога чутності – мінімальної інтенсивності звуку заданої частоти, що може вловити вухо конкретної людини. Існують усереднені показники цієї величини у нормі, а при патології її значення значно змінюються (зазвичай – збільшуються).

Аудіограма – це результат обстеження, графік, де на горизонтальній осі відображено частоту звуку, а на вертикальній – його інтенсивність, яка чується вухом пацієнта.

ПОКАЗАННЯ ДО ПРОВЕДЕННЯ АУДІОМЕТРІЇ

• Перевірка гостроти слуху пацієнтам, які відзначають його зниження.
• Наявність таких захворюваннях як: гострі чи хронічні інфекційно-запальні процеси у різних відділах вуха (середній отит, лабіринтит, мастоїдит, неврит слухового нерва).
• Нейроінфекції (менінгіти, енцефаліти).
• Черепно-мозкові травми.
• Травми вуха.
• Новоутворення головного мозку або вуха.
• Гострі порушення мозкового кровообігу.
• Прийом ототоксичних ліків, які могли дати ускладнення на слух.
• У новонароджених – вроджені захворювання органу слуху чи нервової системи.
• Також рекомендується перевірка слуху у людей, які піддаються регулярному шумовому навантаженню.

ПРОТИПОКАЗАННЯ ДО ПРОВЕДЕННЯ АУДІОМЕТРІЇ

Абсолютних протипоказань до аудіометрії немає. У той же час не всім категоріям пацієнтів підходить той чи інший метод. Так, неможливо провести тональну аудіометрію новонародженому чи паралізованому пацієнту – вони не здатні виконувати інструкції лікаря. Таким пацієнтам показано комп’ютерну аудіометрію.

ВИДИ АУДІОМЕТРІЇ

Усі методики цього дослідження ділять на суб’єктивні та об’єктивні. Суб’єктивні ґрунтуються на відчуттях пацієнта. Вони досить прості, водночас – інформативні, проте мають загальний недолік – не виключають симуляцію людини, що обстежується. До них відносяться мовна та тональна аудіометрія.

В основі об’єктивних методик лежить оцінка фізіологічних процесів в організмі у відповідь на певний звук. Слова пацієнта тут не відіграють жодної ролі – датчики приладів все визначать самі. Погіршення слуху не вдасться симулювати, використовуючи ці методи. Можна обстежити пацієнтів із порушенням мови, лежачих людей, і навіть дітей раннього віку. Це методики комп’ютерної аудіометрії.

ПІДГОТОВКА ДО АУДІОМЕТРІЇ

Індивідуальна підготовка до аудіометрії не потрібна, але є обмеження – відмова від використання навушників та відвідування галасливих заходів, вечірок, дискотек протягом доби до діагностики, бо вплив на вухо інтенсивного шуму може знизити інформативність дослідження, спотворити його результат.

ПРОВЕДЕННЯ АУДІОМЕТРІЇ

• Обстеження триває від 15 до 30 хвилин.
• Пацієнт сідає на стілець і надягає навушники, бере до рук спеціальну кнопку.
• Лікар за допомогою аудіометра подає на навушники сигнали від тихого до голосного.
• Коли пацієнт чує сигнал – він натискає кнопку після чого спеціальна програма фіксує результати діагностики.
• Результат обстеження відображається на аудіограмі.

РЕЗУЛЬТАТ АУДІОМЕТРІЇ

Аудіограма дозволяє визначити, у якому відділі вуха відбулося порушення – середнє вухо чи внутрішнє.

Також за результатом можна встановити ступінь порушення слуху (легка, середня, важка, глибока та глухота) для кожного вуха та за необхідності підібрати пацієнтові слуховий апарат.